РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З МАТЕМАТИКИ

Останнім часом до сучасних методик увійшло поняття «компетентність». С. Шишов характеризує компетентність як можливість установлення зв'язків між знаннями та реальною ситуацією, як здатність знайти про­цедуру (знання та дії), що відповідає проблемі. Виділено основні групи, компетентностей: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктив­ної творчої діяльності. Формуванню цих компетентностей сприяє не лише навчальна, але й позакласна робота з мате­матики. Розглянемо кожну з цих компетентностей окремо через призму її формування в позакласній роботі.

Соціальні компетентності характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві. У позакласній роботі під час проведення масових свят, вечорів та інших заходів учням дуже часто доводиться брати участь у змаганнях, конкурсах, вікторинах тощо, де від відповіді одного учасника залежить перемога команди. Тобто учень має брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір. Саме так і формуються та розвиваються соціальні компе­тентності.

Полікультурні компетент­ності передбачають не тільки оволодіння досягненнями культури, але й розуміння й повагу до людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас, політичних уподобань і соціального становища. Позакласні за­ходи з математики дуже часто присвячуються її творцям. Свій внесок у розвиток математики внесли вчені різних національностей. Ознайомлюючи учнів з їхнім життям і діяльністю в по­закласній роботі, ми сприяємо формуванню полікультурних компетентностей.

Комунікативні компетент­ності передбачають уміння спілкуватися усно та письмово, рідною та іноземною мовами. Під час проведення позакласних математичних заходів уч­ням доводиться давати відповіді на запитання вікторин, обговорювати питання у пошуках пра­вильної відповіді, виражати свою думку письмово. Від умін­ня спілкуватися у командному змаганні часто залежить перемога.

Інформаційні компетент­ності — це вміння знаходити, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Саме це роблять учні, готуючись до математичного вечора, випускаючи математичну газету, добираючи за­питання для команди-суперниці тощо. Без постійної само­освіти учасники математичних змагань приречені на програш.

Звичайно, щоб брати участь у математичному змаганні, вечорі, потрібно не тільки мати міцні знання, а й уміти викори­стовувати їх творчо. Тобто по­закласна робота розвиває компетентність продуктивної творчої діяльності.

Так усі види компетентнос­тей отримують розвиток не тільки в навчальній, але й у позакласній роботі з математики.

Компетентність є інтегрованим результатом навчання, який виходить за межі предметної складової та не вичерпується змістом певної дисципліни. Позакласні заходи з математи­ки часто носять інтегрований характер і вимагають від учнів не лише знань і вмінь з інших дисциплін, а усього комплексу знань і вмінь, загальної ерудиції, усього того, що можна назвати життєвою компетентністю.

Пропонуємо розробку позакласного заходу з математики для 6-х класів, під час підготовки та проведення якого форму­ються майже всі вище перелічені компетентності.

Захід присвячений античним математикам. Короткі розповіді про них на уроках під час вив­чення відповідних тем (решето Ератосфена, початки вивчення геометрії тощо) значно доповнюються у позакласній роботі. Це сприяє розширенню круго­зору учнів і підвищенню їхньої загальної культури. Програма з математики зобов'язує ознайомлювати учнів з життям і діяльністю видатних математиків. Однак у програмі немає конкретних вказівок на те, яким саме фактам з історії приділити увагу, у яких класах і в якому обсязі.   Шкільні   підручники містять мало таких відомостей. У той самий час сухе повідомлення фактів з історії математи­ки не завжди сприятиме досягненню мети, про яку говорилося вище. Пропонуємо «одягти» ці факти у «привабливий одяг», використавши їх для проведен­ня позакласних заходів. Захід, який пропонується, крім того, що сприяє підвищенню інтересу учнів до вивчення математи­ки, ще й координує знання учнів з історії та зарубіжної літератури, тобто є інтегрованим заходом з математики та всесвітньої історії та літератури. Вивчення життя великих людей завжди захоплює: воно звеличує душу та спонукає до діяльності. Вивчен­ня життя та творчості видатних математиків удосконалює загальну культуру мислення, дисциплінує її, виховує об'єктивність, інтелектуальну чесність і так сприяє формуванню наукового світогляду. Тому під час вивчення математики методич­но правильним є систематичне впровадження елементів історії науки, життєвого шляху її творців.

Захід доцільно провести у другому семестрі, коли вивчено відповідні теми з історії та літе­ратури, відпрацьовано навички виконання дій із звичайними дробами, вивчено чотирикутники, коло та круг, а також фігури у просторі. Дидактична мета захо­ду — перевірити та закріпити вміння учнів розв'язувати рівняння та виконувати дії з дро­бами, систематизувати геометричні знання учнів 6-го класу.