Мета: навчати учнів поєднувати математичну та нематематичну інформацію; удосконалювати навички виконання дій з десятковими дробами; розвивати математичну мову та логічне мислення; виховувати прагнення пізнавати нове, бережливість і ощадливість; розширити кругозір учнів.
Тип уроку. Урок застосування знань, умінь і навичок.
Обладнання: схема маршруту подорожі; копії квитанцій оплати за спожиту електроенергію та воду; ілюстрації із зображенням хліба; дитячі малюнки; плакат «Говорять живі цифри»; вироби учнів; склянка з водою, презентація (знаходиться в "Педагогічній скарбничці").
У процесі уроку учні:
· застосовуватимуть теоретичні знання до розв'язування практичних і прикладних задач;
· звертатимуться до власного досвіду та використовуватимуть його під час розв'язування задач;
· вчитимуться оформляти записи обчислень;
· робитимуть логічні висновки;
· поглиблюватимуть свої знання про важливість економії у «малому».
Підготовча робота
Учні попередньо мають:
· виконати малюнки за допомогою математичних символів, знаків і цифр;
· пригадати прислів'я та приказки про ощадливість і бережливість;
· зняти покази з лічильників електроенергії; дізнатися, скільки грошей заплатила сім'я за спожиту електроенергію за попередній місяць;
· дізнатися про вартість основних продуктів харчування у місцевому магазині та однієї кіловат-години електроенергії;
· дібрати по загадці на математичну тему.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Сьогодні урок буде незвичайний. Це гра-подорож «По країні Працелюбії». Нам необхідно пройти складним маршрутом, долаючи на своєму шляху різні перешкоди.
Під час гри працювати потрібно швидко, відповідати правильно, розв'язувати вправи раціонально, бути дуже уважним.
Рухатися будемо за таким маршрутом (учитель демонструє схему маршруту подорожі, вивішує плакат). Прочитайте назви географічних пунктів, де учасники подорожі будуть зупинятися. А чим ви займатиметеся на цих зупинках — це вже залежить від вас. Схема «німа». Вам слід її оживити!
Схема маршруту подорожі
Берег Родючого лану --------------Плато Скатертина-Самобранка
|
Печера Світлячків
/
Тунель Зустріч
|
Водоспад За течією
\
Місто Майстри
II. Здійснення подорожі.
1. Берег Родючого лану
Учитель. Крихітка хліба на землю упала — менше хліба на світі стало. На березі Родючого лану мандрівників чекає зустріч із Хлібом. Приходьте на цю зустріч з народними загадками та прислів'ями, розкажіть, що ви робите, аби не було зайвих витрат хлібобулочних виробів. Чи скибка й окраєць хліба є святинею для кожного з нас?
(Діти розповідають, як вони та члени їх родин ставляться до хліба.)
У Давньому Єгипті хліб, сонце і золото позначалися в письменах однаково, а тому й цінувалися однаково. У Давньому Римі раб-пекар коштував у 3—4 рази дорожче, ніж раб-швець. У Візантії пекарі не підлягали ніяким державним повинностям.
Приступаємо до розв'язування задач — не простих, а математично-господарських.
Задача 1. Якщо у сім'ї з чотирьох осіб щоденно викидатимуть 100 г хліба, то скільки це становитиме за рік?
Задача 2. У середньому на одну особу на місяць потрібна певна кількість продуктів харчування. Так, потреба в хлібі становить 9,1 кг. Обчисліть витрати своєї родини на хліб за місяць, якщо 1 кг хліба коштує 1,75 грн.
Задача 3. Якщо за один день кожен з нас витратить лише зайвий 1 г в хлібі, якою буде перевитрата хліба по нашому району? Населення району становить 42 334 жителів. Відповідь запишіть у кілограмах, попередньо округливши результат до тисяч.
Задача 4. Назвіть добре відомі вам літературні твори, казки, де є корисні поради для ощадливої господині зі збереження борошна.
Учитель. Пропоную вам «Вузлики на пам'ять».
1-й вузлик. Слово «хліб» грецького походження. Так у Давній Греції називали глиняні горщики, у яких пекли хліб.
2-й вузлик. «Золото та срібло, це лише метали. А жито та пшениця — саме життя», — казали в старовину.
3-й вузлик. «Якщо я не дотримаю слова, — заприсягались у давнину, — нехай я ніколи не побачу хліба».
4-й вузлик. 3 одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно десять тисяч зерен.
Справжня цінність хліба не обчислюється грошима. Щоб ти не задумав, про що б не мріяв — усьому міра хліб. Для нас усіх хліб такий самий звичайний, як сонячне світло чи дихання. I так само необхідний. Є хліб — ясно в домі, немає — біда, нещастя. У ньому основа нашого благополуччя, він — запорука всіх радостей і надій. Як говорили в давнину, земля на зернятці стоїть.
2. Плато Скатертина-самобранка
Учитель. На цій найсмачнішій зупинці виявіть свої господарські здібності. Що почому — знаєте? Розкажіть тим, хто забув!
1. Скільки коштують хліб, цукор, борошно, олія, м'ясо, яйця?
2. Розмістіть продукти в порядку зростання їх вартості: 1 кг цукру, 1 кг масла, 10 яєць, 1 хлібина.
3. Розв'яжіть вправи 893,921 із підручника [5].
3. Печера Світлячків
Учитель. Сюди не пройдеш, якщо не вмієш зняти показники з електролічильника, якщо забуваєш вимикати світло, виходячи з приміщення, якщо не знаєш, чого варта одна кіловат-година електроенергії. Заощаджуй електрику — або іди від печери Світлячків світ за очі.
1. Скільки грошей ваша сім'я витратила на сплату використаної електроенергії за минулий місяць? (Повідомлення учнів.)
2. Обчисліть загальну кількість кіловат-годин електроенергії, яку використали сім’ї учнів класу за останній місяць.
Учитель. Чи лічили ви коли-небудь, скільки можна зекономити електроенергії, якщо кожен школяр нашого селища скоротить роботу тільки однієї лампочки потужністю 100 Вт на 15—20 хв. щодоби?
Якщо ні, давайте зробимо це разом. Школярів нині у нашій школі 69. Отже,
(69 • 100 • 20): 60 = 138 000 : 60 = = 2300 (Вт • год).
Цієї енергії вистачило б для того, щоб одна лампочка працювала без перерви
2300 • 100 = 23 (год).
А яку економію ви можете одержати у себе вдома?
Вартість однієї кіловат-години становить 14,4 к. Її щоденно можемо економити. Вважаєте, що це мало? Справді, на перший погляд, небагато. Але ж за рік набігає до 5256 к.!
А якщо вдома горить не одна лампочка, а п'ять, сім, а то й усі десять? Додамо телевізор, іншу радіоапаратуру, нагрівальні прилади... I все це треба додавати та множити, причому на значно більшу кількість марно витраченої електроенергії, оскільки інші прилади значно потужніші, ніж одна лампочка.
От і уявіть, скільки додаткової електроенергії матимемо для розв'язування важливих народногосподарських завдань. А почали з чого? 3 однієї лампочки, економно вимкненої на якихось двадцять хвилин. Тож коли придивитися до всіх споживачів електроенергії вдома, у школі - знайдеться ще немало шляхів економного її використання.
Далі нехай вам «говорять» живі цифри.
(Вивішується плакат.)
1. На виробництво 1 кВт • год електроенергії витрачається 320 г умовного палива.
2. За допомогою однієї збереженої кіловат-години можна добути та виробити:
40 кг вугілля,
40 кг мідної руди,
32 кг нафти,
30 кг хліба,
30 кг цукру,
5 кг рослинної олії,.
14 кг борошна,
10 кг найякіснішого цементу,
2 пари взуття,
3 – 4 м2 скла,
3 – 10 м тканини.
Без електроенергії, як бачимо, життя неможливе. Економлячи електроенергію, ви допоможете зберегти працю багатьох людей.
4. Тунель Зусгпріч
Учитель. Там, напевне, трохи поночі, тому ніхто нікому не зможе підказати (як це трапляється на уроці серед несвідомих учнів), аби дати відповідь на запитання «Що? Де? Коли?». Тунель Зустріч – це місце, де можна обмінятися загадками, хитромудрими запитаннями, провести вікторину або жартівливий конкурс.
1. Сухе, ребрами світить, а лічбу веде.
(Рахівниця)
2. їх у підручнику багато,
Кожну треба розв'язати.
Не будьте ви ледачі,
Розв'язуйте...
(Задачі)
3. Коли хочеш ти лічити,
То мене повинен вчити,
Бо коли мене не знаєш,
То нічого не пізнаєш.
(Таблиця множення)
4. По дроту ходить, пітьму розгонить.
Вогнем не запалиш, водою не погасиш.
(Електричний струм)
5. Тепла гармошка весь дім обігріває.
(Радіатор опалення)
6. Хвостом воду бере, носом випускає.
(Водяний насос)
5. Водоспад за течією
Учитель. Задачі на рух за течією та проти течії річки (№ 117, 264, 407, 408 за підручником [5]) ви вже опанували. А на економію води? Чи зможете усно полічити, скільки води марно виливається з погано закритого крана? I ще завдання: розкажіть, як ставляться до питної води у пустелі, у вашому класі, у вас удома.
(Розповіді учнів.)
Учитель. Коли воду беруть із криниці, то витрати води на 1 людину на добу не перевищують 25 – 40 літрів. Коли ж у квартирі є водопровід, то витрати води на 1 людину збільшуються в 10 раз. Це відбувається тому, що значна кількість води виливається без потреби.
Розв'яжемо кілька задач про воду.
Задача 1. Обчисліть витрати води на одну людину за один день у вашій сім'ї.
Задача 2. За 1 хв. з погано закритого крана витікає 110 крапель води, за 1 год - 660 грамів, за добу - більше ніж 14 літрів. У школі 5 кранів. Скільки літрів води витече за добу, якщо крани погано закрити?
Задача 3. Пляшка води з пробкою коштує 100 к. Пляшка на 80 к. дорожча, ніж пробка. Скільки коштує пробка?
6. Місто Майстри
Учитель. Це - столиця країни Працелюбії! Гра-подорож наближається до кінця. У місті Майстри, як ні у якому, можна показати свої найкращі навички й уміння, свою майстерність і захоплення.
1. Продемонструйте малюнки та вироби, які ви виготовили вдома.
2. Назвіть (або заспівайте) пісні, в текстах яких є чисельники.
3. Пригадайте прислів'я та приказки про ощадливість і бережливість.
Приклади прислів'їв та приказок
Зернятко до зернятка - буде повний колосок.
Змарнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.
Сніп до снопа - то й буде копа.
Колосок до колоска — і сніп збереться.
Хто хоче більше мати, тому треба менше спати.
Не доженеш і конем, якщо запізнишся одним днем.
У доброго хазяїна і соломинка не пропаде.
Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
Комментариев нет:
Отправить комментарий